Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч
людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН
прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і
занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї
грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових
конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з
боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться
відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою
запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних
вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з
питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням.
Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні
і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав,
де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових
конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть
дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту
або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть
діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у
лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на
вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за
зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що
може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше.
Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу,
робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй
актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам
обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і
пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які
пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні
під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого
вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що
саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням
газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового
вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів
належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів,
автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні,
спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких
застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту,
дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат
дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують
небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до
небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх
на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи.
Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам
поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про
знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна
натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не
підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям,
розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на
достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів
перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно
зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже
там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що
горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може
вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і
нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або
знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені
фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм.
Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди.
Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв.
Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити
або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки,
банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко
відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим
пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить
привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних
телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі,
магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу
з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель автомашини, власник яких
невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли
автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до
нього дротів;
- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали
через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним
(батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від
механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно
повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно
опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або
хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно
повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку,
потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості
встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення
міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за
телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно
негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх
справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати
його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення
вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними
телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та
повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й
здійснюється евакуація:
- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на
товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження
дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами,
що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або
зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає
витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте
сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і
стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не
намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.
Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати,
що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий
час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують
на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й
представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато
більше.
Отож:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками
або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника
міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу
підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна
надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На
конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно
насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи
на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п.
Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень
про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть
виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального
характеру:
• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію
закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку
складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або
підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками
цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з
питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками
навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи,
територіальні органи управління з питань цивільного захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального
закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані
від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану
евакуації.
Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до
місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів,
співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту,
пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації,
забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття
оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не
наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку,
зафіксує час її виявлення.
Заступник директора департаменту –
начальник відділу Наталія
Бєскова
Коментарі
Дописати коментар